Легалізація “євроблях” по-українськи

Довгі роки Україна перебуває в унікальному стані автомобільної неповноцінності. З одного боку, поруч з нами розташований один з найбільших світових ринків старих автомобілів і виробництва нових, а з іншого, ціни на автомобілі в нашій країні значно перевищують сусідні країни. Наприклад, нові європейські автомобілі в Києві мінімум на 10% дорожчі, ніж у Москві. І хто при цьому йде в Європу? Довгі роки примітивне політичне лобіювання створювало унікальні можливості для заробітку місцевих бариг на вітчизняних автолюбителях – “козлевичах”. Український авторинок напихали черговими моделями “антилопа гну”, зібраними з підручних китайських вузлів на декількох заводах, якими опікувалися любителі бізнесу місцевого розливу, хоча самі при цьому віддавали перевагу виробам явно не вітчизняного автопрому. І поки терплячі українці “вдаряли” по бездоріжжю хисткою ходовою своїх україно-китайців, на рахунках кількох ФПГ регулярно додавалися все нові і нові нулі, вважає економіст Олексій Кущ.

Що означає жити поруч з великим ринком старих автомобілів, повною мірою відчули поляки, чехи, угорці, болгари, румуни і всі ті, хто на ділі, а не на передвиборчих “бігмордах” приєднався до дружної сім’ї вільних європейських народів. Зараз у цих країнах на цілком стерпних авто їздять і студенти, і пенсіонери. І ніяких страшилок в вигляді захаращення території купою “убитих” автомобілів там не сталося. У цьому плані Україна справді унікальна країна. Адже у нас є “легенька” промисловість, але при цьому в країну тоннами завозять секонд-хенд, в якому ходить вже велика частина населення. Вітчизняні підприємства змушені скорочувати виробничі потужності або шукати складні шляхи на зовнішні ринки збуту. Зате у нас в країні майже немає автомобілебудування (легкового), за винятком одного заводу, який вже давно не радує нас своїми новими моделями. Але зате практично повністю заблокований автомобільний “секонд”. А все тому, що вітчизняні нувориші, яких навіть в стані неабиякого підпиття не можна назвати бізнесменами, зовсім не вміють керувати складними виробництвами і працювати на “тонких” ринках. Одна справа прикручувати колеса і набивати свій торговий знак на радіатор автомобіля, а інша – керувати виробництвом товарів з високим рівнем доданої вартості.

Але як показує практика і телевізійна франшиза “Парк юрського періоду”, “життя завжди знайде свій шлях”: тільки в кіно це роблять динозаври, а в нас “перекупки”, які буквально заполонили країну машинами на литовських і польських номерах. Хоча знаючі люди говорять вже і про грузинські номерні знаки. В результаті держава отримала абсолютно некеровану масу автомобілів, власники яких практично нічого не платять до бюджету. Крім того, ситуація є загрозливою і в плані контролю за безпекою дорожнього руху. Адже водіїв автомобілів на таких номерах практично неможливо притягнути до відповідальності.

Саме тому в суспільстві визрів запит на узаконення всієї тієї маси машин, які потрапили в Україну, скориставшись лазівками в чинному законодавстві. Два законопроекти з даного питання підготувала народний депутат Ніна Южаніна. Мова йде про законопроекти №8487 і №8488.

Один з них встановлює знижені ставки акцизного збору, що нараховується на ввезені автомобілі. Як відомо, до 16 травня 2008 року, тобто до моменту вступу України в СОТ, ввезення автомобілів старше 8 років було заборонено. Після вступу України в цю міжнародну організацію заборону скасували, але ввели такі збори, які робили ввезення неможливим, якщо у тебе, звичайно, не було “вікна” на митниці. Потім були застосовані єзуїтські обмеження на ввезення автомобілів, що не відповідають стандартам Євро-3 – Євро-5. Те, що при цьому на дорогах їздили тисячі машин радянського виробництва, екологічні норми яких відповідали стандартам вихлопу мартенівської труби, нікого особливо не турбувало. На даний момент таким “загородзагоном” для імпорту старих автомобілів є спеціальні акцизи. Так, ставка акцизного збору для авто із потужністю двигуна до 1500 куб. см становить до 100 євро, при потужності 1500-3000 куб. см – у 5-11 разів вище, а якщо двигун понад 3000 куб. см – то в 100-150 разів більше. Для уживаних авто існують спеціальні підвищувальні коефіцієнти, які збільшують акциз в 7-20 разів (не старше 5 років) і в 10-28 разів для авто віком понад п’яти років.

В 2016 році для легковиків, що вироблені після 2010 року і відповідають стандартам Євро-5, ставки акцизного збору були прирівняні до платежів, які справляються з нових автомобілів. Внаслідок цього в минулому році в Україну було ввезено майже 71 тисяча авто за даною пільговою схемою, а бюджет поповнено на 5,4 млрд грн платежів. Що стосується нових машин, то їх у 2017-му завезли в кількості 80,6 тисяч штук (сума платежів у бюджет – 15,8 млрд грн).

У той же час в Україну було завезено і значну кількість автомобілів з використанням так званого режиму тимчасового перебування. Їх власники практично нічого не заплатили в бюджет, але сама проблема вже давно набула системного характеру і одними штрафами її не вирішити.

У пояснювальній записці до одного з зазначених вище законопроектів наводяться такі дані:

1) у режимі митного транзиту було ввезено:

2) у режимі митного тимчасового ввезення:

Те, що проблему не вирішити штрафами, підтверджують такі цифри: ДФС були виписані штрафи за порушення порядку переміщення автомобілів на суму 324 млн грн (2017-й рік), а сплачено лише 56 млн грн.

За станом на 1 травня 2018 р., 315 тисяч автомобілів, завезених за транзитною і тимчасовою схемою, до цих пір не покинули територію нашої країни, з них 125 тисяч – порушили встановлені строки. А всього з 1 січня 2016 року на територію України в’їхало понад 2 млн транспортних засобів за зазначеними вище правилами. До речі, поліс страхування було придбано лише 198 тисячами їх власників (на 1 травня 2018 р. за даними Моторного страхового бюро). За інформацією поліції, в минулому році було скоєно 10 тисяч ДТП за участю автомобілів з іноземною реєстрацією, або 9% від загальної кількості.

Для виправлення ситуації законодавці пропонують кардинально змінити методику розрахунку суми акцизу. Будуть встановлені лише дві базові ставки: для авто з бензиновим двигуном об’ємом 1000 куб. см – 50 євро; для дизельних такої ж потужності – 75 євро за одиницю. Що стосується інших автомобілів, то для них акциз буде визначатися за спеціальною таблицею, де для кожного розряду встановлені свої ставки. Сам розряд – це результат ділення об’єму двигуна в кожному конкретному випадку на 1000.

Наприклад, для бензинових двигунів розряди визначені наступним чином:

На думку депутатів, ця “матриця” буде сприяти легальним завезенням уживаних легкових автомобілів в Україну. Адже ставки будуть знижені, а екологічні обмеження скасовані. Ну а хто не захоче платити, той ризикує зіткнутися з посиленим режимом штрафів. За порушення строків перебування доведеться заплатити 8,5 тис. грн, за повторне порушення – вдвічі більше. За передачу автомобіля третім особам або розукомплектацію – 34 тисячі. Крім того, “просто так”, можна буде ввезти лише одне авто. Наступні ж лише за наявності фінансової гарантії.

Дієвість цих заходів викликає певні сумніви. Адже окрім акцизу при імпорті автомобіля потрібно буде заплатити ще ряд інших податків та зборів: ввізне мито в розмірі 10% від митної вартості транспортного засобу (для авто з країн ЄС – 7,3%), а також ПДВ у розмірі 20% від ціни, зазначеної в митній декларації, при чому в базу розрахунку податку буде включений і акциз, мито, що значно збільшить суму до сплати.

Для того, щоб українці дійсно відчули близькість до Європи і виграли від свого вдалого географічного положення, хоча б в плані можливості придбати уживані авто, податкова система, застосовувана нині, повинна бути істотно спрощена. Акциз повинен бути скасований, як це свого часу зробили щодо цінних паперів. Акцизна природа цього виду товару з точки зору фіскальної теорії досить сумнівна. Митні мита для автомобілів з ЄС і податок на додану вартість повинні бути замінені єдиним податком у розмірі 10% від вартості, зазначеної в рахунку-фактурі або інших документах, що підтверджують покупку. І ніякої прив’язки до обсягу двигуна, адже стан автомобіля та його ринкова вартість визначаються цілим набором відносних і кількісних факторів і “вбита беха” з великим об’ємом може насправді коштувати набагато дешевше, ніж майже “нульова” за пробігом, а не за віком, малолітражка. При застосуванні спрощеної схеми оподаткування розмитнення цілком пристойної іномарки ціною в 10 тисяч євро обійшлася б власнику в 1000 євро, а “студентський” легковик за ціною 5000 – всього в п’ять сотень. В такому випадку можна було б говорити не тільки про наповнення бюджету та забезпечення безпеки на дорогах, але і про досягнення якогось балансу соціальної справедливості. Але це поки що лише наші фантазії. На жаль, депутати ще не готові до таких пряників для улюбленого народу. За старою звичкою вони намагаються однією рукою дати послаблення, а іншою затягнути “краватку” тугіше на народній шиї, яка стала вже майже страусиною. Бажаючих спростити і зменшити в цьому парламенті, на жаль, немає. А значить, потік нелегальних машин буде нагадувати повноводну річку, а збільшені штрафи лише збагатять людей у погонах. Адже, як показує практика, змусити українця платити “несправедливі” податки практично неможливо. Навіть стимулюючи його зниженими акцизами і караючи високими штрафами. Він скоріше стане платити мзду “куму в органах”. Доведено історією тисяч “митних сімей” і динамікою наповнення бюджету за останні 25 років.

Залишити відповідь