Нацбанк змусить українців звітувати, кому вони переводять гроші

Національний банк України
Міністерство фінансів хоче збільшити граничну суму для проведення фінансового моніторингу та посилити правила перевірки операцій з готівкою. Про це повідомляє Херсон Таймс.

Уряд пропонує з одного боку вдвічі підвищити суму відправки коштів для клієнта (з 150 тисяч гривень до 300 тисяч гривень). З іншого боку, розширяться і повноваження суб’єктів первинного фінмоніторингу і штрафи за “косяки” перевіряючих.

Чиновники не приховують, що мета законопроекту, опублікованого на сайті Міністерства фінансів 25 липня 2018 року – просунути концепцію ризик-орієнтованого підходу на всі сфери бізнесу. Так, щоб реальною боротьбою з відмиванням грошей займалися не тільки банки, які регулярно отримують наганяй від Нацбанку, а й всі інші суб’єкти первинного фінмоніторингу.

Колективна відповідальність

Мінфін не став змінювати основний список чиновників для перевірок – тут все ті ж банки, страховики, ломбарди, оператори грошових переказів, включаючи поштовиків і товарні біржі. А ось список “спеціальних” суб’єктів первинного фінмона розрісся.

Перш “зливати” інформацію про підозрілі операції повинні були аудитори, торговці ювелірними виробами, адвокати, нотаріуси, ріелтори, лотерейщики, а також компанії, які надають бухгалтерські послуги на аутсорс.

Якщо документ буде прийнятий парламентом в нинішньому вигляді, до них додадуть також:

Бухгалтерів (крім осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин);
Податкових консультантів (за тим же винятком);
Юркомпанії (крім штатних юристів).
Всі вони повинні будуть освоїти горезвісний ризик-орієнтований підхід – тобто перевіряти операції своїх клієнтів.

Перевіряючих обкладуть космічними штрафами

У Мінфіні пропонують на порядок збільшити штрафи за неякісні перевірки. Так, за подачу недостовірної інформації або неподання її зовсім, не проведення належної перевірки клієнта (ідентифікація, верифікація, вивчення суті операції, вигідних власників і т.д.), не зазначення даних ініціатора і одержувача грошового переказу уповноважена особа суб’єкта первинного фінмоніторингу можуть покарати штрафом на суму до 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 тисяч гривень). Хоча перш за такі проступки максимальний штраф становив 3,4 тисячі гривень.

Приблизно в тих же пропорціях (від 5 до 10 разів) повинні збільшитися штрафи і за інші проступки – на кшталт вказівки недостовірних даних про бенефіціарів власників при реєстрації юрособи.

Банкам стане легше

Єдині, хто виграє – це банки. Чиновники обмежать суму максимального штрафу за порушення порядків проведення фінансового моніторингу на рівні 10 мільйонів гривень. Але захистить це лише великі фінустанови, тоді як дрібним банкам стане тільки гірше – зараз Нацбанк має право штрафувати підопічних на суму 1% від статутного капіталу (тобто для фінустанов з мінімально допустимим капіталом в 200 млн грн. Штраф не може перевищувати 2 млн грн. ).

Українських банкірів навчать фінмоніторингу

Чому банкіри зрадіють абсолютно точно – так це відкритого реєстру національних публічних осіб. І банки, і регулятор не приховують, що одними з ключових причин регулярних санкцій за неякісний фінмон є саме порушення у виявленні таких осіб. Причому фінансисти неодноразово скаржилися, що просто не можуть гарантувати виконання цієї вимоги, оскільки в країні немає єдиного джерела відповідних даних.

Згідно з текстом документа, такий реєстр має буде створити Національне антикорупційне бюро. Яке в свою чергу буде черпати інформацію з декларацій самих чиновників.

Та й конфліктів з клієнтами має поменшати – Мінфін пропонує встановити для банків обов’язок відмовити клієнту в проведенні операції, якщо для нього встановлено неприйнятно високий ризик. Нині фінансисти мають право, але не зобов’язані загортати таких клієнтів. Тобто в разі прийняття закону банки зможуть відмовляти людям, посилаючись на конкретну статтю українського законодавства.

Перекази візьмуть під контроль

Ще одна новація документа – вимога до повної ідентифікації будь-яких операцій з переказу коштів без відкриття рахунку. Проект встановлює для всіх операторів ринку (банки, фінансові компанії, оператори поштового зв’язку, платіжні системи) вимога супроводжувати всі переклади інформацією про відправника та отримувача коштів. Причому без будь-яких обмежень. Такі дані повинні будуть “зашивати” в саму транзакцію і бути завжди доступні.

Операції на суму до 30 тисяч гривень банкам, фінкомпаніям і іншим операторам ринку потрібно буде супроводжувати ПІБ відправника, унікальний ідентифікатор операції, а також аналогічною інформацією про одержувача коштів. Важливо відзначити, що ця вимога стосується не тільки перекладів від людини людині, а й будь-яких інших платежів, наприклад, на користь мобільних операторів. Тобто щоб поповнити рахунок навіть на 10 гривень в терміналі самообслуговування, клієнтові доведеться вказувати своє прізвище, ім’я та по батькові.

Залишити відповідь